Позбавити від РРО мікробізнесс лімітом 5-7 млн на рік і зобов'язати до «каси в смартфоні» ризикові категорії платників податків

Андрій Панасюк
експерт Інституту соціально-економічної трансформації

- Фіскалізація - це інструмент вимірювання, такий же як ваги, лінійка або електролічильник. Цивілізація, з моменту свого зародження, весь час зважувала, міряла, враховувала, робила інструменти для цього такими, щоб результати вимірювання викликали довіру і все це без сумніву сприяло прогресу. Таким чином фіскалізація - це вид бухгалтерського обліку та звітності про продажу не суб'єктам підприємницької діяльності (В2С) вироблений інструментальним способом.

До цього моменту особливих протиріч у суспільстві не було - всі були згодні з тим, що податки платити треба, ваги і лінійка - це добре, а платити за електрику за себе і за сусіда - це погано. Спори починаються з моменту - величина податку і як рахувати.

І ось тут з'явилися дві крайні точки зору:
- враховувати повинні все і все - тотальна фіскалізація.
- облік / реєстрація розрахункових операцій не потрібні для спрощеної системи взагалі.

Розглянемо кожну точку зору, виходячи із метафори про фіскалізацію як лінійку.

Чому шкідлива тотальна фіскалізація? Тому що провал тотальної фіскалізації (процес обійдеться державі дорожче, ніж кінцевий ефект) дискредитує сам процес введення інновацій в процес реєстрації розрахункових операцій.

Проблема в тому, що не існує стовідсотково надійних критеріїв. Але як і в банку, тут не існує стовідсоткового захисту. Банк теж оцінює вартість контролю по відношенню до вартості збитків і який потенційний збиток, у разі, якщо цього не робити.

За прикладом банку має надходити і держава - воно повинно мати виразну математичну, технічну і вартісну модель.

У минулому році експерти аналітичних центрів провели такий аналіз витрат-вигод за трьома моделями фіскалізації - а) тотальна фіскалізація 2 і 3 груп ФОП, б) фіскалізація великих площ і продажів в інтернеті в) фіскалізація ризикових категорій товарів / послуг.

Результати розрахунків на малюнку 1:

Також невірно думка, що облік / реєстрація розрахункових операцій не потрібні для спрощеної системи взагалі. Носії цієї ідеї навіть зареєстровали законопроєкт 3853-1 і 3853-2.

Що ж пропонують проєкти 3853-1 і 3853-2?

Вони пропонують, де-факто, щоб Державна податкова служба збільшувала свій бюджет на найм додаткового штату в відділи фактичних перевірок та на тендера покупки чергових комп'ютерів. Саме до цього автори законопроекту підштовхують податківців, залишаючи єдиний, рудементний, неефективний інструмент збору та аналізу даних з арсеналу часів ОБХСС - «скарга покупця» передбачений п.п. 80.2.3 ПКУ.

Також пропонується прибрати механізм кешбек і фіскалізацію всіх ризикових груп товарів і послуг, не пропонуючи нічого натомість. Якби проекти 3853-1 і 3853-2 пропонували наприклад заміну фіскалізації ризикових категорій товарів на фіскалізацію великих площ і всіх продажів в інтернеті, заміну кешбеку на лотереї і податкові відрахування - це можна було б обговорювати. У поточній же редакції проекти 3853-1 і 3853-2 принесуть тільки шкоду економіці.

Залишається сподіватися, що Парламенту вистачить здорового глузду не приймати шкідливі і популістські проекти, і в той же час прийняти зважене рішення на основі аналізу витрат-вигод - позбавити від РРО мікробізнес, який ніяк не може виходити за ліміти 5-7 млн на рік і зобов'яже користуватися РРО все ризикові категорії платників.

Детальніше читайте тут:
https://day.kyiv.ua/ru/article/ekonomika/komu-rro-nuzhno-i-dlya-kogo-ono-bessmyslenno-kak-otdelit-chestnyy-malyy-biznes-ot