Вибірковий контроль за фіскальною дисципліною - це 33 млрд грн щорічних втрат бюджету України тільки в 4 галузях торгівлі, - бізнес асоціації


  • /
Ризикові галузі вимагають від держави налагодити дієвий контроль за касовою дисципліною та забезпечити виконання норм законів усіма гравцями економічних відносин. Про це йшлося під час прес-конференції «Сумні наслідки для економіки від вибірковості контролю та покарання за порушення законодавства».

Наслідки існування тіньової економіки для держави – несплачені податки, втрата ринків збуту та спотворення конкуренції для легального бізнесу. Учасники прес-конференції підрахували, що тільки по чотирьох ризикових галузях (побутова техніка та електроніка, нафтопродукти, алкоголь, лікарські препарати) втрати держбюджету складають близько 33 млрд грн на рік. То ж усі 6 асоціацій-учасників прес-конференції, що підтримують громадський рух Детінізація – це цивілізація, звернулися до Президента України. Вони висловили підтримку боротьбі з контрабандою та вказали на необхідність зменшити попит на нелегально ввезений імпорт всередині країни. На думку учасників заходу, серед перешкод детінізації економіки - ігнорування компетентними державними органами фактів системного невиконання вимог податкового та митного законодавства України недобросовісними учасниками ризикових галузей торгівлі.

Як зазначила Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, у перший рік введення фіскалізації на ринку електроніки надходження ПДВ від продажу побутової техніки і електроніки збільшилось у 2,3 раза, натомість у наступні роки приріст був незначним.

«Динаміка збільшення надходжень до державного бюджету могла бути ще більшою, якщо б в Україні в цей період діяли більш істотні штрафи за невидачу фіскальних чеків, адже на той час штраф складав символічну 1 грн, тобто сплата штрафу була більш економічно вигідна за несплату податків», - зазначила Вікторія Куликова.


За інформацією Генерального директора Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" Софії Арасланової, у 2020 році втрати бюджету від несплати податків під час реалізації нелегально ввезеної побутової техніки та електроніки техніки, за розрахунками експертів, склали близько 7 млрд. грн.

Такі суттєві збитки державі завдано внаслідок існування на ринку побутової техніки і електроніки гравців, які подрібнюють свої компанії на ФОП-ів, систематично реалізують товар без передбаченої законами фіскалізації продажів. Це дозволяє їм генерувати значні обсяги неврахованої готівки, що прямо впливає на корумпування контролюючих органів, відповідальних за боротьбу з такими порушеннями.

На прес-конференції прозвучали висновки моніторингу з видачі фіскальних чеків у 2020 році, проведеного Центром незалежних експертиз «Тест». Громадські активісти промоніторили ТОП-20 популярних цегляних та інтернет-магазинів, що торгують гаджетами. За результатами лише 9 з 20 видали фіскальний чек. Серед тих хто не видав – 6 інтернет- магазинів продали товар від ФОПа, 5 взагалі не вказали, хто є продавцем товару.

- Експерти ринку проаналізували ці дані, додавши до них відвідуваність сайтів за 3 квартал 2020 року, конверсію та середній чек по індустрії, і отримали реально шокуючі цифри, - сказала Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" - Виявилося, що деякі, впізнавані бренди з десятками офлайн магазинів по всій країні, вичерпують дозволений законодавством ліміт для 2 групи ФОП за 1 день. Відсутність системного контролю призводить до таких викривлень, коли під гаслами захисту малого підприємця впроваджуються нескінченні мораторії на перевірки, а в реальності крупні гравці реалізують імпортний товар без будь-якого контролю та без сплати податків.

У зв'язку з цим Асоціація вимагає налагодження дієвого контролю за додержанням норм законів усіма гравцями ринку ПТіЕ. А ще не допустити скасування фіскалізації складної техніки на гарантії та забезпечити вступ в дію з 1.01.2022 дієвого штрафу у 100% вартості товару за невидачу фіскального чека, запровадження механізму залучення покупців до контролю видачі продавцями фіскальних чеків у галузі ПТІЕ, виведення з легальної площини практик "пов'язаних ФОПів", запровадження відкритого реєстру ідентифікованих інтернет-магазинів на порталі Дія.


Директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко звернувся до Президента України та голови податкового комітету з проханням посприяти збереженню фіскалізації при продажі лікарських засобів, адже ефективність впровадження є. Так при порівнянні обсягів продажів у другому півріччі 2018 року (до запровадження РРО) та першому півріччі 2019 року спостерігається суттєве збільшення суми оборотів - на 49,7 млрд. гривень або на 159, 8%. В той же час значна частка торгових точок досі не встановила РРО. Якщо сюди додати ще тих, хто проводить таку діяльність без ліцензії, тобто нелегально, то загальна кількість нефіскалізованих суб'єктів даної сфери можуть досягати 30%.

«Ми бачимо, що намагання у керівників влади побороти тіньову економіку є, але нічого не вийде, якщо ми постійно будемо скасовувати норми законів, які ведуть до детінізації в угоду політичним гаслам та рейтингам. Нічого не вийде, якщо контролюючі органи будуть саботувати детінізаційні заходи, перевіряти вибірково та переводити фокус уваги від системної роботи на «забіги» на перевірки, як це відбувається наразі. Касова дисципліна повинна стати пріоритетом поряд з ростом безготівкових розрахунків», - зазначив В. Руденко.


Сумну статистику навела й представниця Нафтогазової Асоціації України Неля Привалова: 40% АЗС продають пальне за готівку без реєстрації через РРО, накопичують великі суми необлікованої готівки, за яку закуповують нелегальне пальне у міні-НПЗ або «продають» документи на пальне реальному сектору економіки з метою мінімізації ПДВ та податку на прибуток. Втрати держбюджету від таких махінацій за різними оцінками варіюються від 11 до 15 млрд грн.

- В Україні нелегальні міні-НПЗ щорічно випускають близько 300 тис. тонн готової продукції без сплати податків. Щорічні втрати державного бюджету від діяльності таких міні-НПЗ становлять близько 3,73 млрд грн, – зауважила Неля Привалова, президент Нафтогазової Асоціації України. Тому робота контролюючих та правоохоронних органів з припинення нелегального обігу пального в країні повинна бути системною та постійною, щоб створювати нормальні умови чесної конкуренції, забезпечити споживачів якісним пальним, населенні пункти безпечними АЗС, а бюджети додатковими надходженнями потрібними для розвитку інфраструктури.

- 56% алкоголю знаходиться у тіні. Це близько 12 мільярдів гривень щорічних втрат бюджету від несплачених податків – акцизного податку, роздрібного податку, на прибуток і ПДВ, - навела галузеву статистику Аліна Шолохман – виконавчий директор Асоціації «Укрводка". - Ми щомісяця спостерігаємо близько 10 000 точок роздрібної мережі, які системно продають нелегальну продукцію. Ми зверталися до державної фіскальної служби, і податкової, і до контролюючих органів й наразі відбуваються перевірки сайтів, з яких торгують алкоголем. Але не так швидко й просто їх закрити, тому ми запропонували законодавчі зміни для створення реєстру тих, хто здійснює продаж алкоголю через інтернет. Тоді б з'явилася можливість блокувати роботу сайти, які не мають ліцензії, або не внесені у реєстр. Це б спростило роботу контролюючим органам та прискорило швидкість реакції на такі речі.


Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України зазначив, що сам споживач вже усвідомив важливість фіскального чека для себе. Так за даними Соціологічної групи Рейтинг 80% респондентів вважають, що фіскальний чек захищає права споживача, 47% - підтримують запровадження великих штрафів для бізнесу, якщо товар був проданий без чека та 59% бажають замість паперового отримувати електронний чек.

– Реальна фіскалізація прибере преференції перед вітчизняними товарами, які внаслідок несплати ПДВ мають іноземні товари, що ввезені з порушенням митних правил. Тому важливо, щоб в країні був налагоджений системний контроль за додержанням законодавства, аби ініціативи Президента з боротьби з тіньовою економікою та нелегальним імпортом не спіткнулись об корупцію та бездіяльність контролюючих органів», – наголосив Юрій Пероганич. – Дієвий розвиток фіскалізації торгівлі товарами імпортного походження дозволить зменшити попит на товари "без документів", тобто ввезені без сплати податків, а відтак приведе до кардинального зменшення імпорту з порушення митних правил, або простими словами – контрабанди. Створення рівних конкурентних умов для всіх імпортерів, а також ліквідація преференцій для іноземних виробників є необхідною умовою для припинення руйнації і для розвитку вітчизняного виробництва, без чого неможлива економічна безпека країни.

Довідка: Громадський рух «Детінізація — це цивілізація», https://detinizaciya.org.ua/ — це коаліція бізнес-асоціацій, що представляють легальний бізнес – 5500 підприємств, які забезпечують роботою понад 1,2 млн українців та сплачують близько 80 млрд грн. податків до державних та місцевих бюджетів. Учасники руху наполягають на продовженні економічних реформ, розширенні фіскалізації та контролю грошових оборотів і руху товарів у ризикових галузях торгівлі (побутова техніка й електроніка, автокомпоненти, ліки, алкоголь, одяг та взуття, послуги таксі тощо).